приязно

при́язно

Присл. до приязний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приязно — при́язно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. приязно — ПРИ́ЯЗНО, діал. ПРИ́ЯЗНЕ. Присл. до при́язний. Максим кланявся їм і вітав їх голосно, приязно (І. Франко); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину (Л. Дмитерко); Семен та Мотря сиділи близенько одно коло одного. Словник української мови у 20 томах
  3. приязно — При́язно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. приязно — ПРИ́ЯЗНО, діал. ПРИ́ЯЗНЕ. Присл. до при́язний. Максим кланявся їм і вітав їх голосно, приязно (Фр., VI, 1951, 25); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину (Дмит. Словник української мови в 11 томах