приязно
при́язно
Присл. до приязний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приязно — при́язно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- приязно — ПРИ́ЯЗНО, діал. ПРИ́ЯЗНЕ. Присл. до при́язний. Максим кланявся їм і вітав їх голосно, приязно (І. Франко); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину (Л. Дмитерко); Семен та Мотря сиділи близенько одно коло одного. Словник української мови у 20 томах
- приязно — При́язно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приязно — ПРИ́ЯЗНО, діал. ПРИ́ЯЗНЕ. Присл. до при́язний. Максим кланявся їм і вітав їх голосно, приязно (Фр., VI, 1951, 25); Баба Горлиця сіла край ліжка, сумно і приязно глянула на Марину (Дмит. Словник української мови в 11 томах