приємно
приє́мно
Присл. до приємний.
|| у знач. присудк. сл.
Дуже приємно — ввічлива форма вираження задоволення під час знайомства з ким-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приємно — приє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- приємно — ПРИЄ́МНО. Присл. до приє́мний. “Чи то ж є хто зараз там?” – неспокійно думав Бондаренко, піднімаючись сходами на другий поверх. І як же був приємно вражений, коли, відчинивши двері, побачив повну кімнату людей (А. Словник української мови у 20 томах
- приємно — ЛЮ́БО присудк. сл., ПРИЄ́МНО, ВТІ́ШНО, ГА́РНО, ГО́ЖЕ. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи.. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї (Т. Словник синонімів української мови
- приємно — Приє́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приємно — ПРИЄ́МНО. Присл. до приє́мний. «Чи то ж є хто зараз там?» — неспокійно думав Бондаренко, піднімаючись сходами на другий поверх. І як же був приємно вражений, коли, відчинивши двері, побачив повну кімнату людей (Головко, II, 1957, 462)... Словник української мови в 11 томах
- приємно — Приємно нар. Пріятно. Зелене вино Богу приємно. Чуб. III. 415. Словник української мови Грінченка