1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приємність

приє́мність

-ності, ж.

1》 Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін.

|| Почуття задоволення, втіхи, насолоди і т. ін.

|| ірон. Те, що викликає незадоволення, неприємність.

Мати приємність у сполуч. з інфін. — а) формула ввічливості, що вживається для пом'якшення стилю; б) мати почуття задоволення, втіхи, насолоди від чого-небудь; в) ірон. Мати неприємність.

2》 Те, що викликає симпатію, прихильність.

|| Відчуття симпатії; прихильність.

3》 діал. Розвага.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приємність — приє́мність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. приємність — фр. задоволення, втіха, радість, насолода <н. з приємністю>. Словник синонімів Караванського
  3. приємність — див. радість Словник синонімів Вусика
  4. приємність — ПРИЄ́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. Дуже був би радий побачитись з Вами ще раз, бо це, правду мовити, найбільша приємність для мене (М. Словник української мови у 20 томах
  5. приємність — ПРИХИ́ЛЬНІСТЬ (почуття і вияв доброзичливості до когось, чогось), ПРИ́ЯЗНЬ, СИМПА́ТІЯ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ, ПРИВ'ЯЗАНІСТЬ, ПРИЗНА́ННЯ рідше, ПРИЄ́МНІСТЬ рідше, ПРИВІТНІСТЬ, ПРИВІТ розм., ПРИВ'ЯЗА́ННЯ діал.; ФАВО́Р книжн., заст. Словник синонімів української мови
  6. приємність — Приє́мність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. приємність — ПРИЄ́МНІСТЬ, ності, ж. 1. Те, що викликає задоволення, втіху, радість і т. ін. Дуже був би радий побачитись з Вами ще раз, бо це, правду мовити, найбільша приємність для мене (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. приємність — Приємність, -ности ж. 1) Пріятность. 2) Удовольствіе. Словник української мови Грінченка