пробрати

пробра́ти

див. пробирати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробрати — пробра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробрати — ПРОБРА́ТИ див. пробира́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. пробрати — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  4. пробрати — ВИБИРА́ТИ (про місце — знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИ розм. — Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Словник синонімів української мови
  5. пробрати — ПРОБРА́ТИ див. пробира́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. пробрати — Пробрати, -ся см. пробірати, -ся. Словник української мови Грінченка