1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пробирати

пробира́ти

-аю, -аєш, недок., пробрати, -беру, -береш, док.

1》 перех. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін.

|| Видаляти якусь частину рослин по всьому полю, даючи простір для кращого росту залишених. Пробирати моркву.

|| розм. Робити проділ (див. проділ I).

|| розм. Вибирати, знаходити, звільняти для певної мети щось зручне, придатне для чого-небудь (звичайно місце).

2》 перех. і без додатка. Сильно діючи, викликати неприємне відчуття (про вітер, холод і т. ін.).

|| чим. Дошкуляти кому-небудь (холодом, морозом і т. ін.).

|| чим, також безос. Певними засобами викликати потовиділення.

|| перен. Сильно діяти на кого-небудь або повністю охоплювати когось (про почуття). Пробирати до сліз.

3》 перех., розм. Гостро дорікати кому-небудь, лаяти, осуджувати когось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробирати — пробира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробирати — (моркву) ПРОПОЛЮВАТИ; (місце) очищати, звільняти; (до кісток) проймати, пронизувати, дошкуляти; ЖМ. (словами) чистити, вичитувати, шпетити. Словник синонімів Караванського
  3. пробирати — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  4. пробирати — ПРОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. що. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. пробирати — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  6. пробирати — ВИБИРА́ТИ (про місце — знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИ розм. — Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Словник синонімів української мови
  7. пробирати — ПРОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. перех. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. Словник української мови в 11 томах