пробирати
(моркву) ПРОПОЛЮВАТИ; (місце) очищати, звільняти; (до кісток) проймати, пронизувати, дошкуляти; ЖМ. (словами) чистити, вичитувати, шпетити.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробирати — пробира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пробирати — див. дорікати Словник синонімів Вусика
- пробирати — -аю, -аєш, недок., пробрати, -беру, -береш, док. 1》 перех. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. || Видаляти якусь частину рослин по всьому полю, даючи простір для кращого росту залишених. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробирати — ПРОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. що. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- пробирати — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
- пробирати — ВИБИРА́ТИ (про місце — знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИ розм. — Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О. Словник синонімів української мови
- пробирати — ПРОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. перех. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. Словник української мови в 11 томах