1. Великий тлумачний словник сучасної мови

провидіння

I пров`идіння-я, с.

Дія за знач. провидіти.

II провид`іння-я, с.

За релігійними віруваннями – дія уявної надприродної істоти, Бога; вища сила.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провидіння — прови́діння іменник середнього роду передбачення провиді́ння іменник середнього роду за християнським віровченням — дія Бога; вища сила Орфографічний словник української мови
  2. провидіння — Рука <�воля> Божа <�Небес>, перст <�промисел> Божий, п. Небо, Небеса. Словник синонімів Караванського
  3. провидіння — I [провид'ін':а] -н':а (передбачення) II [провиед’ін':а] -н':а (вища сила) Орфоепічний словник української мови
  4. провидіння — ПРОВИДІ́ННЯ, я, с. За релігійними уявленнями – дія надприродної істоти, Бога; найвища сила, абсолют. ПРОВИ́ДІННЯ, я, с. Дія за знач. прови́діти. Для реформ потрібен розрахунок, а не якесь провидіння (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. провидіння — Провиді́ння, -ння, (слов’янізм) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. провидіння — ПРОВИ́ДІННЯ, я, с. Дія за знач. прови́діти. Не слід вбачати в цьому звертанні Хмельницького до Росії акт якогось провидіння, властиве тільки йому розуміння історичних шляхів свого народу. Словник української мови в 11 томах