провислий
прови́слий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до провиснути.
2》 у знач. прикм. Який обвис або прогнувся під дією власної ваги.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провислий — прови́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- провислий — ПРОВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до прови́снути. 2. у знач. прикм. Який обвис або прогнувся під дією власної ваги. Ворон опустився на провислий дріт високовольтної лінії (Ю. Мушкетик); За промерзлою стіною корчми з провислим сволоком, що чудом уціліла на узбочині шляху, стугонів вітер (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
- провислий — ПРОВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до прови́снути. 2. у знач. прикм. Який обвис або прогнувся під дією власної ваги. Ворон опустився на провислий дріт високовольтної лінії (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах