проворно
прово́рно
Присл. до проворний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проворно — прово́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- проворно — ПРОВО́РНО. Присл. до прово́рний. Нимидора поралась в чужій хаті проворно (І. Нечуй-Левицький); Отець Миколай проворно оглянувся навкруги (М. Стельмах); Проворно ходить біля них [чумаків] рожеволиця шинкарка, нарізаючи скиби хліба, розставляючи пляшки (С. Словник української мови у 20 томах
- проворно — ПРОВО́РНО. Присл. до прово́рний. Нимидора поралась в чужій хаті проворно (Н.-Лев., II, 1956, 183); Отець Миколай проворно оглянувся навкруги (Стельмах, І, 1962, 486); Проворно ходить біля них [чумаків] рожеволиця шинкарка, нарізаючи скиби хліба... Словник української мови в 11 томах
- проворно — Проворно нар. Проворно, быстро. Словник української мови Грінченка