1. Великий тлумачний словник сучасної мови

провість

про́вість

-і, ж.

1》 рідко. Те саме, що звістка 1).

2》 перен., поет.Прикмета, ознака, і т. ін., що провіщає близькість, настання чого-небудь у природі; передвістя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провість — про́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. провість — ПРО́ВІСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що зві́стка 1. І поки я, не тямлячись від щастя, Носитиму по людях любу провість, Ти підеш панувать в нову країну І на землі збудуєш рай новий (Леся Українка); – Усе б гаразд, якби не гризь на совісті... Словник української мови у 20 томах
  3. провість — ПЕРЕДВІ́СТЯ, ПЕРЕДВІ́СТКА, ПРИЗВІ́СТКА розм., ПРО́ВІСТЬ поет. Ясеневі в грудях зробилось порожньо.. Це було поганим передвістям (Ю. Бедзик); Звістка була остільки раптовою, що здавалася ніби давньою передвісткою (І. Ле); Молодий, усіх я запевняв.. Словник синонімів української мови
  4. провість — ПРО́ВІСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що зві́стка 1. І поки я, не тямлячись від щастя, Носитиму по людях любу провість, Ти підеш панувать в нову країну І на землі збудуєш рай новий (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах