прогрішення
прогрі́шення
-я, с., рел.
Те саме, що гріх 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогрішення — прогрі́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прогрішення — див. помилка Словник синонімів Вусика
- прогрішення — Прогріх, гріх, провина Словник чужослів Павло Штепа
- прогрішення — ПРОГРІ́ШЕННЯ, я, с., рел. Те саме, що гріх 1. Панотець Павло промову почав з того, що прощати прогрішення – заповіт Господа Бога нашого Ісуса Христа (О. Полторацький); Господь покарав мене за всі мої прогрішення і розпусту (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
- прогрішення — ГРІХ (порушення релігійно-моральних настанов), ГРІШО́К ірон., ПРОГРІ́ШЕННЯ заст. — З багатого хоч я візьму, Убогому даю; А так гроші розділивши, Гріха я не маю (пісня); — Що ж, не завадить змити грішки!... Словник синонімів української мови
- прогрішення — ПРОГРІ́ШЕННЯ, я, сер., рел. Те саме, що гріх 1. Панотець Павло промову почав з того, що прощати прогрішення — заповіт господа бога нашого Ісуса Христа (Олексій Полторацький, Повість.. Словник української мови в 11 томах