прогірклий
прогі́рклий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до прогіркнути.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. Неприємний, задушливий (про запах, повітря і т. ін.).
3》 у знач. прикм., перен. Викликаний гіркотою, прикрістю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогірклий — прогі́рклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прогірклий — див. гіркий Словник синонімів Вусика
- прогірклий — ПРОГІ́РКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до прогі́ркнути. Коли він був уже на вулиці, коли вдихнув .. прогіркле від димів .. повітря, в цеху прогримів вибух (П. Загребельний); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- прогірклий — ВАЖКИ́Й (про повітря, запах — неприємний для вдихання, нюху), ТЯЖКИ́Й, ГУСТИ́Й, СПЕ́РТИЙ, ПРОГІ́РКЛИЙ (перев. у приміщенні). Яресько ще гостріше відчув, яким спертим, важким повітрям б'є з-під нар (О. Гончар); З залу вдарило тяжкою задухою (П. Словник синонімів української мови
- прогірклий — ПРОГІ́РКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до прогі́ркнути. Коли він був уже на вулиці, коли вдихнув.. прогіркле від димів.. повітря, в цеху прогримів вибух (Загреб., Спека, 1961, 163); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах