1. Словник синонімів української мови

прогірклий

ВАЖКИ́Й (про повітря, запах — неприємний для вдихання, нюху), ТЯЖКИ́Й, ГУСТИ́Й, СПЕ́РТИЙ, ПРОГІ́РКЛИЙ (перев. у приміщенні). Яресько ще гостріше відчув, яким спертим, важким повітрям б'є з-під нар (О. Гончар); З залу вдарило тяжкою задухою (П. Загребельний); Стоїть густий дух од сіна (С. Васильченко); Після свіжого повітря в ніс ударив і відразу забив дух прогірклий запах тваринних випарів (С. Добровольський).

ГІРКИ́Й (який виражає горе, страждання), ПРОГІ́РКЛИЙ, РЕ́ВНИЙ, ГОРЮ́ЧИЙ фольк. (про сльози). Гірка посмішка перекривила Гнатове обличчя (П. Панч); Могили йшли по всій землі, Світились чистими зірками, У кожнім місті і селі Лились прогірклими сльозами (М. Гірник); Сідала (мати) то тут, то там у кутику і плакала ревними, гіркими сльозами (А. Крушельницький); Зажурився (козак), сердешний, і горючими сльозами вмивається (О. Стороженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогірклий — прогі́рклий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прогірклий — див. гіркий Словник синонімів Вусика
  3. прогірклий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до прогіркнути. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Неприємний, задушливий (про запах, повітря і т. ін.). 3》 у знач. прикм., перен. Викликаний гіркотою, прикрістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прогірклий — ПРОГІ́РКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до прогі́ркнути. Коли він був уже на вулиці, коли вдихнув .. прогіркле від димів .. повітря, в цеху прогримів вибух (П. Загребельний); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  5. прогірклий — ПРОГІ́РКЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до прогі́ркнути. Коли він був уже на вулиці, коли вдихнув.. прогіркле від димів.. повітря, в цеху прогримів вибух (Загреб., Спека, 1961, 163); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах