продавати

ЗРА́ДЖУВАТИ кого, що (переходити на бік ворога); ПРОДАВА́ТИ, ПРОДАВА́ТИСЯ кому, ЗАПРО́ДУВАТИ, ЗАПРО́ДУВАТИСЯ кому, ЗАПРОДАВА́ТИ рідко (з корисливою метою). — Док.: зра́дити, прода́ти, прода́тися, запро́да́ти, запро́да́тися. — Я не можу вважати його батьком, бо не хочу зраджувати свого краю (І. Франко); — Ви таки гадаєте, що ми продаємо Україну? — напруга кам'янить бурякове обличчя підполковника... (М. Стельмах); Той, хто раз уже ізрадив діти і дружину, Той і свій народ у скруті може запродати (Л. Забашта); Був виряджений як на Великдень. Пишно він почав одягатись, відколи запродався панам (В. Гжицький). — Пор. 1. зріка́тися, 1. перейти́.

ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев. частинами); ВІДДАВА́ТИ розм. (за певну ціну); СПУСКА́ТИ розм., ПУСКА́ТИ розм., СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ рідше) розм. (перев. за низьку ціну); РЕАЛІЗУВА́ТИ спец., розм. (те, що підлягає продажу, збуту). — Док.: прода́ти, збу́ти, спрода́ти, запрода́ти, розпрода́ти, розторгува́ти, спрода́тися, відда́ти, спусти́ти, пусти́ти, спла́вити, реалізува́ти. Мокрина з матір'ю продавала на базарі рибу (І. Нечуй-Левицький); Прийдеться, дівчинонько, Намисто збувати, Ой намисто збувати Та все тому козакові Тютюн купувати (пісня); У нас з бабусею справи були зовсім погані, бо вже була пізня осінь, ішли дощі, і я заробляв дуже мало, а спродувати вже не було чого (Л. Смілянський); Прислав Мартин Цяпор до жінки листа з Томської, щоб зараз збиралась із дітьми, все спродавала (Грицько Григоренко); Запродував (п'яниця) лихварям збіжжя ще в накоренку (Леся Українка); — Вишневецький не з доброї волі поступився і запродав Рокитну, що знов потрапила до рук Острозьких (І. Ле); — Сими днями сподіваюся бочку (риби) розпродати (Панас Мирний); Тяглися (люди) битими шляхами на тихий схід. Мерли дорогою діти, спродувалося за безцінь майно (О. Слісаренко); В мене овесець важненький, дешево віддам (Г. Квітка-Основ'яненко); — Зразу після революції став (князь) землю продавати. Десятин, мабуть, з півтисячі спустив (А. Головко); До нього регулярно щороку зіходилася гуцулія довідуватися: чи сіно дешево пускати, чи худобу (Г. Хоткевич); На розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам та офіцерам (А. Хижняк); Стиглі помідори, не придатні для тривалого зберігання свіжими, реалізують протягом кількох днів (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продавати — продава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продавати — (що) торгувати чим, ек. реалізувати; (все) розпродувати, випродувати, розпродавати; (за гроші) віддавати; (віру) зраджувати, запродувати; (себе) ІД. ПРОДАВАТИСЯ; (зуби) ЖМ. шкірити. Словник синонімів Караванського
  3. продавати — [продаватие] -дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите Орфоепічний словник української мови
  4. продавати — -аю, -аєш, недок., продати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Віддавати який-небудь товар в обмін на гроші або на інший товар; прот. купувати. || заст. Віддавати за гроші у володіння іншій особі або іншій державі (кріпаків, рабів, полонених і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. продавати — ПРОДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПРОДА́ТИ, да́м, даси́, док., кого, що. 1. Віддавати який-небудь товар в обмін на гроші або на інший товар; протилежне купувати. Словник української мови у 20 томах
  6. продавати — продава́ти: ◊ <�за> що купи́ла, <�за> то продаю → купити ◊ петру́шку продава́ти → петрушка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. продавати — продава́ти ви́трішки, зневажл. Блукаючи без діла, бездумно роздивлятися на кого-, що-небудь. — А я більше не піду до їх сидіти в кутку та витрішки продавати,— сказала писарша (І. Нечуй-Левицький); — Ти чого сюди прийшов? Витрішки продавати? (В. Большак). Фразеологічний словник української мови
  8. продавати — Продава́ти, -даю́, -дає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. продавати — ПРОДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПРОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. 1. Віддавати який-небудь товар в обмін па гроші або на інший товар; протилежне купувати. Словник української мови в 11 томах
  10. продавати — Продавати, -даю́, є́ш сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного. Чуб. V. 365. Словник української мови Грінченка