продавати
ПРОДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПРОДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех.
1. Віддавати який-небудь товар в обмін па гроші або на інший товар; протилежне купувати.
Гуцул Дументій ніколи не ходив на ярмарок, не мав що продавати і не мав за що купувати (Казки Буковини.., 1968, 22);
Добра зосталось козакам так багато, що вони продавали базарникам оксамитові шуби або срібні кубки за півкварти горілки (Н.-Лев., VII, 1966, 254);
Підрахувавши газети, продавщиця стала продавати їх (Головко, II, 1957, 452);
Яке було добро, продали [Олеся з Іваном], а гроші розкотились (Вовчок, І, 1955, 28);
Другого дня, не дуже й торгуючись, він продав на ярмарку і бричку, і коні (Стельмах, II, 1962, 220);
// заст. Віддавати за гроші у володіння іншій особі або іншій державі (кріпаків, рабів, полонених і т. ін.).
[Єлеазар:] Я геть пішов, на торг, де продають в неволю бранців (Л. Укр., II, 1951, 140);
Пан продав непокірного кріпака другому [панові] у село, де жила і Уляна (Мирний, І, 1954, 300);
// Збувати кому-небудь (звичайно за гроші) акції, облігації, квитки і т. ін.
Крайнюкові продали квитка на вантажно-пасажирський літак, який одлітав серед ночі (Кучер, Голод, 1955, 128);
// Давати можливість експлуатувати себе.
..коли б робітник мав змогу дати своїй праці самостійне існування, він продавав би створений працею товар, а не працю (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 532);
Марко мало вірив у те, що сьогодні він зможе десь продати свої руки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 380);
// З корисливих міркувань, за винагороду віддавати кого-небудь у чиєсь розпорядження, примушувати кого-небудь віддатися комусь за гроші, одружитися з кимсь або працювати на когось.
Одним-одна І виростала й дівувала [панна], І за старого генерала Занапастили, продали [батьки]! І вкупі гроші пропили… (Шевч., II, 1963, 244);
Казали, що Марина продала паничеві свою дочку, а сама біля німця ворожить (Мирний, IV, 1955, 255);
// Вступати в любовний зв’язок з ким-небудь за плату, торгувати своїм тілом.
Були і тії там [у пеклі] панянки, Що наряджались на показ.., Що продають себе на час (Котл., І, 1952, 140);
Ти чесна жінка, ти не продаєш своєї вроди й пестощів за гроші, нещирих поцілунків не даєш за лакомство нещасне, за розкоші (Л. Укр., І, 1951, 284).
◊ Ви́трішки продава́ти див. ви́трішки;
За що купи́в, за те й прода́в див. купува́ти;
З-під поли́ продава́ти див. пола́;
Продава́ти (прода́ти) життя́ [до́рого (найдоро́жче)] — відчайдушно, до останньої можливості захищатися, боротися.
Засовалися [опришки], сопучи, у тьмі. Треба приготовити [зброю]. Адже в дорозі вже не буде часу; та й дідько його знає — може, й стріляти ще доведеться, життя продавати (Хотк., II, 1966, 243);
У стислих бровах і в холоднім погляді Орисі не знати було ні цікавості, ні тривоги, а світилась, лишень, непохила воля та похмуре жадання продати життя найдорожче (Стар., Облога.., 1961, 47);
Продава́ти (прода́ти) з молотка́ див. молото́к;
Продава́ти (прода́ти) з торгі́в — те саме, що Продава́ти (прода́ти, спро́дати, пуска́ти і т. ін.) з молотка́ ( див. молото́к).
Описав [судовий пристав] усю мою рухомість.. і має.. продавати з торгів (Сам., II, 1958, 474);
Продава́ти зу́би див. зуб;
Псо́ві о́чі продава́ти (прода́ти) див. о́ко¹.
2. етн. У весільному обряді — брати грошовий викуп за наречену у нареченого.
[Дружки (до Панаса):] Братику, не лякайся!.. Не продавай сестри За сотню й за чотири! (Н.-Лев., II, 1956, 429);
Сидячи на покуті, озброєний колючим кужелем, продавав Данько сестру молодому. Кинув жених срібного полтиника на тарілку, думав, на тому й зійдуться, але хлопець, насупившись, заправив за сестру такий викуп, що гості ахнули (Гончар, І, 1959, 8).
3. перен. З корисливих міркувань діяти підступно, віроломно по відношенню до кого-, чого-небудь; зраджувати.
Дивіться і не забувайте, як бандерівці винищували народ. Хай у віках будуть прокляті українські буржуазні націоналісти, які продавали і продають свою Батьківщину! (Мельн., Коли кров.., 1960, 34);
[Прочанин:] Тепер я бачу добре: ти той Юда, що вчителя продав (Л. Укр., III, 1952, 129);
Ось хата зрадника. Це він продав братів твоїх, віддав на згубу, на загин. «Убий, помстись за них!» (Гонч., Вибр., 1959, 180).
◊ Таки́й, що ку́пить і прода́сть див. купува́ти.
Значення в інших словниках
- продавати — продава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- продавати — (що) торгувати чим, ек. реалізувати; (все) розпродувати, випродувати, розпродавати; (за гроші) віддавати; (віру) зраджувати, запродувати; (себе) ІД. ПРОДАВАТИСЯ; (зуби) ЖМ. шкірити. Словник синонімів Караванського
- продавати — [продаватие] -дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите Орфоепічний словник української мови
- продавати — -аю, -аєш, недок., продати, -дам, -даси, док., перех. 1》 Віддавати який-небудь товар в обмін на гроші або на інший товар; прот. купувати. || заст. Віддавати за гроші у володіння іншій особі або іншій державі (кріпаків, рабів, полонених і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- продавати — ПРОДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., ПРОДА́ТИ, да́м, даси́, док., кого, що. 1. Віддавати який-небудь товар в обмін на гроші або на інший товар; протилежне купувати. Словник української мови у 20 томах
- продавати — продава́ти: ◊ <�за> що купи́ла, <�за> то продаю → купити ◊ петру́шку продава́ти → петрушка Лексикон львівський: поважно і на жарт
- продавати — продава́ти ви́трішки, зневажл. Блукаючи без діла, бездумно роздивлятися на кого-, що-небудь. — А я більше не піду до їх сидіти в кутку та витрішки продавати,— сказала писарша (І. Нечуй-Левицький); — Ти чого сюди прийшов? Витрішки продавати? (В. Большак). Фразеологічний словник української мови
- продавати — ЗРА́ДЖУВАТИ кого, що (переходити на бік ворога); ПРОДАВА́ТИ, ПРОДАВА́ТИСЯ кому, ЗАПРО́ДУВАТИ, ЗАПРО́ДУВАТИСЯ кому, ЗАПРОДАВА́ТИ рідко (з корисливою метою). — Док.: зра́дити, прода́ти, прода́тися, запро́да́ти, запро́да́тися. Словник синонімів української мови
- продавати — Продава́ти, -даю́, -дає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- продавати — Продавати, -даю́, є́ш сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного. Чуб. V. 365. Словник української мови Грінченка