продзвеніти

продзвені́ти

ю, -ниш, док.

1》 Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки.

2》 перен. Прозвучати, пролунати.

|| Дзвінко проспівати (про птахів); продзижчати (про комах).

3》 Дзвеніти якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продзвеніти — продзвені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продзвеніти — ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (О. Донченко); Порядок у хлопців залізний. Продзвенить будильник, і вони з Васьком схоплюються з ліжок (М. Словник української мови у 20 томах
  3. продзвеніти — ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (Донч., VI, 1957, 104); Порядок у хлопців залізний. Словник української мови в 11 томах