продзвеніти
продзвені́ти
-ню, -ниш, док.
1》 Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки.
2》 перен. Прозвучати, пролунати.
|| Дзвінко проспівати (про птахів); продзижчати (про комах).
3》 Дзвеніти якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продзвеніти — продзвені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- продзвеніти — ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (О. Донченко); Порядок у хлопців залізний. Продзвенить будильник, і вони з Васьком схоплюються з ліжок (М. Словник української мови у 20 томах
- продзвеніти — ПРОДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. Утворити, видати високі, деренчливі металеві звуки. Продзвенів дзвоник. Школярі збуджено обговорювали подію (Донч., VI, 1957, 104); Порядок у хлопців залізний. Словник української мови в 11 томах