прожилок

про́жилок

-лка, ч.

1》 Відгалуження судини, по якій тече кров у тілі людини чи тварини.

2》 Відгалуження ниткоподібного стовщення на листках і квітах рослин, на крилах комах.

3》 Вузька смужка, тонкий прошарок у чому-небудь (камені, дереві, металі і т. ін.), які вирізняються своїм забарвленням.

4》 гірн. Відгалуження у жилі (див. жила I 3)).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожилок — про́жи́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прожилок — ПРО́ЖИ́ЛОК, лка, ч. 1. Відгалуження судини, по якій тече кров у тілі людини чи тварини. Біля скронь, з-під її [дівчини] тонкої шкіри, просвічувався голубий прожилок (М. Словник української мови у 20 томах
  3. прожилок — СМУ́ГА (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка виділяється своїм виглядом, кольором і т. ін., довга риска, лінія), ПА́СМУГА, ПЕРЕ́СМУГА рідше, ПА́СМО, СМУ́ЖКА, СТЯ́ЖКА, СТЬО́ЖКА, ПОПРУ́ГА, ПО́ЯС, ПОЯСО́К, СТЯГА́ розм., ПАС розм. Словник синонімів української мови
  4. прожилок — ПРО́ЖИ́ЛОК, лка, ч. 1. Відгалуження судини, по якій тече кров у тілі людини чи тварини. Біля скронь, з-під її [дівчини] тонкої шкіри, просвічувався голубий прожилок (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах