прозваний

про́званий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прозвати.

|| прозвано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозваний — про́званий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прозваний — ПРО́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прозва́ти. Обернувшись, я побачив кореспондента Нестора Журбу, прозваного в редакції Нестором-літописцем. Справді, він більше виправдував назвисько, ніж своє законне прізвище (Л. Дмитерко); У кінці Х – на початку XI ст. .. Словник української мови у 20 томах
  3. прозваний — ПРО́ЗВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прозва́ти. Обернувшись, я побачив кореспондента Нестора Журбу, прозваного в редакції Нестором-літописцем. Справді, він більше виправдував назвисько, ніж своє законне прізвище (Дмит. Словник української мови в 11 томах