1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проковувати

проко́вувати

-ую, -уєш, недок., прокувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 тех. Обробляти метал куванням.

2》 тільки док., також без додатка. Кувати (див. кувати I) якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проковувати — проко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проковувати — ПРОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що. 1. техн. Обробляти метал куванням. Проковуючи два куски заліза, нагрітих до високої температури, майстри впевнювались, що вони приварюються один до одного... Словник української мови у 20 томах
  3. проковувати — I. КУВА́ТИ (б'ючи молотком, надавати металу потрібної форми), ВИКО́ВУВАТИ, СКО́ВУВАТИ, ПРОКО́ВУВАТИ, КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ, КУ́ТИ діал. — Док.: ви́кувати, скува́ти, прокува́ти, ви́клепати, ску́ти, ви́кути. Словник синонімів української мови
  4. проковувати — ПРОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. техн. Обробляти метал куванням. Проковуючи два куски заліза, нагрітих до високої температури, майстри впевнювались, що вони приварюються один до одного... Словник української мови в 11 томах