проковування
проко́вування
-я, с., тех.
Дія за знач. проковувати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проковування — проко́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- проковування — ПРОКО́ВУВАННЯ, я, с., техн. Дія за знач. проко́вувати 1. Залізо піддавали багаторазовому проковуванню, розпікаючи його до червоного жару в ковальському горні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- проковування — ПРОКО́ВУВАННЯ, я, с., техн. Дія за знач. проко́вувати 1. Залізо піддавали багаторазовому проковуванню, розпікаючи його до червоного жару в ковальському горні (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 418). Словник української мови в 11 томах