1. Орфографічний словник української мови

проковування

проко́вування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проковування — -я, с., тех. Дія за знач. проковувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проковування — ПРОКО́ВУВАННЯ, я, с., техн. Дія за знач. проко́вувати 1. Залізо піддавали багаторазовому проковуванню, розпікаючи його до червоного жару в ковальському горні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. проковування — ПРОКО́ВУВАННЯ, я, с., техн. Дія за знач. проко́вувати 1. Залізо піддавали багаторазовому проковуванню, розпікаючи його до червоного жару в ковальському горні (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 418). Словник української мови в 11 томах