1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прокрякати

прокря́кати

прокрякаю, прокрякаєш і прокрячу, прокрячеш, док., перех. і неперех.

1》 Док. до крякати 1-4).

|| перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом.

2》 Крякати якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокрякати — прокря́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокрякати — ПРОКРЯ́КАТИ, прокря́каю, прокря́каєш і прокря́чу, прокря́чеш, док., що і без прям. дод. 1. Док. до кря́кати 1–4; // перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом. – Працює лазня, фельдфебель? – замість привітання спитав Лібіх .. Словник української мови у 20 томах
  3. прокрякати — ПРОКРЯ́КАТИ, прокря́каю, прокря́каєш і прокря́чу, прокря́чеш, док., перех. і неперех. 1. Док. до кря́кати 1-4; // перен., розм. Сказати щось неприємним, різким голосом. — Працює лазня, фельдфебель? — замість привітання спитав Лібіх.. Словник української мови в 11 томах
  4. прокрякати — Прокря́кати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш ж. Прокаркать. Словник української мови Грінченка