1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прокус

проку́с

-у, ч.

1》 Дія за знач. прокусити, прокушувати.

2》 Прокушене місце; рана від укусу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокус — проку́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прокус — ПРОКУ́С, у, ч. 1. Дія за знач. прокуси́ти, проку́шувати. 2. Прокушене місце; рана від укусу. Словник української мови у 20 томах
  3. прокус — ПРОКУ́С, у, ч. 1. Дія за знач. прокуси́ти, проку́шувати. 2. Прокушене місце; рана від укусу. Словник української мови в 11 томах