1. Великий тлумачний словник сучасної мови

промурмотати

промурмота́ти

-очу, -очеш і промурмотіти, -очу, -отиш, перех. і неперех., розм.

Док. до мурмотати, мурмотіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промурмотати — промурмота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. промурмотати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. промурмотати — ПРОМУРМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОМУРМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, що і без прям. дод., розм. Док. до мурмота́ти, мурмоті́ти. Пріська щось промурмотіла, але зараз урвала, бо мати загрозила: – Ну, ну, поговори мені!... Словник української мови у 20 томах
  4. промурмотати — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. промурмотати — ПРОМУРМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОМУРМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, перех. і неперех., розм. Док. до мурмота́ти, мурмоті́ти. Пріська щось промурмотіла, але зараз урвала, бо мати загрозила: — Ну, ну, поговори мені! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах