промінний
промі́нний
-а, -е.
Те саме, що променистий 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- промінний — промі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- промінний — див. світлий Словник синонімів Вусика
- промінний — ПРОМІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що промени́стий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (Уляна Кравченко); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. Словник української мови у 20 томах
- промінний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
- промінний — ПРОМІ́ННИЙ, а, е. То саме, що промени́стий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (У. Кравч., Вибр., 1958, 223); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. Словник української мови в 11 томах