промінний

промі́нний

-а, -е.

Те саме, що променистий 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промінний — промі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. промінний — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. промінний — ПРОМІ́ННИЙ, а, е. Те саме, що промени́стий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (Уляна Кравченко); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. Словник української мови у 20 томах
  4. промінний — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. промінний — ПРОМІ́ННИЙ, а, е. То саме, що промени́стий 1, 2. Звід неба в блакить прибирається ясний, проміннеє сонце в зеніт увійшло (У. Кравч., Вибр., 1958, 223); Ми щасливі були у роботі, дерзанні, горінні. Словник української мови в 11 томах