промірний

промі́рний

-а, -е.

Який займається проміром (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промірний — промі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. промірний — ПРОМІ́РНИЙ, а, е. Який здійснює промір (у 1 знач.). Петро Силантьєв, старший намітчик з промірної команди “Могутнього”, зупинився й підніс до лоба долоню, захищаючи очі від сонця (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. промірний — ПРОМІ́РНИЙ, а, е. Який займається проміром (у 1 знач.). Петро Силантьєв, старший намітчик з промірної команди «Могутнього», зупинився й підніс до лоба долоню, захищаючи очі від сонця (Донч., II, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах