пронаймитувати
пронаймитува́ти
-ую, -уєш, док.
Наймитувати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронаймитувати — пронаймитува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пронаймитувати — ПРОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Наймитувати якийсь час. Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм становищем (О. Гончар); Кушнір у його батька своє дитинство пронаймитував (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- пронаймитувати — ПРОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Наймитувати якийсь час. Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм становищем (Гончар, III, 1959, 384); Кушнір у його батька своє дитинство пронаймитував (Стельмах, II, 1962, 11). Словник української мови в 11 томах