проораний
проо́раний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до проорати.
|| проорано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проораний — проо́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проораний — ПРОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проора́ти. Перше, що вона помітила, наблизившись до ферми, було “Л”, глибоко прооране на стіні, мабуть, багнетом (О. Словник української мови у 20 томах
- проораний — ПРОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проора́ти. Перше, що вона помітила, наблизившись до ферми, було «Л», глибоко прооране на стіні, мабуть, багнетом (Гончар, І, 1954, 167); // проо́рано, безос. присудк. сл. *Образно. Словник української мови в 11 томах