проораний

проо́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проорати.

|| проорано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проораний — проо́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проораний — ПРОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проора́ти. Перше, що вона помітила, наблизившись до ферми, було “Л”, глибоко прооране на стіні, мабуть, багнетом (О. Словник української мови у 20 томах
  3. проораний — ПРОО́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проора́ти. Перше, що вона помітила, наблизившись до ферми, було «Л», глибоко прооране на стіні, мабуть, багнетом (Гончар, І, 1954, 167); // проо́рано, безос. присудк. сл. *Образно. Словник української мови в 11 томах