пророгація
пророга́ція
-ї, ж.
1》 Право глави держави (монарха або президента республіки) відстрочувати парламентські сесії.
2》 фін. Продовження терміну платежу.
3》 У міжнародному праві – договірне визначення підсудності, суперечок по зовнішньоторговельних угод.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пророгація — пророга́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пророгація — ПРОРОГА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Право глави держави (монарха або президента республіки) відстрочувати засідання парламенту. У ІІ-І ст. до н.е. у зв'язку з розширенням римської держави, зростом кількості провінцій пророгація стала регулярною процедурою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- пророгація — (англ. рrоrоgаtіon) відстрочка засідань парламенту за рішенням глави держави; у міжнародному праві – договірне визнання підсудності. Економічний словник
- пророгація — пророга́ція (від лат. prorogate – продовження, відстрочка) право глави держави (монарха або президента республіки) відстрочувати парламентські сесії. Словник іншомовних слів Мельничука