прорубувати
прору́бувати
-ую, -уєш, недок., прорубати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Рубаючи або іншим способом порушувати суцільність чого-небудь.
|| Рубаючи, робити в стіні вікно, утворювати в чому-небудь дірку, щілину і т. ін.
|| Рубаючи, утворювати ополонку в кризі замерзлої водойми.
|| Рубаючи, утворювати заглибину в чому-небудь твердому.
|| Прокопувати, проривати в чому-небудь траншеї, міни і т. ін.
2》 Спилюючи дерева, зрубуючи гілля, вирубуючи кущі і т. ін., утворювати прохід, проїзд.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорубувати — прору́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорубувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
- прорубувати — ПРОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Рубаючи або іншим способом, порушувати цілість, суцільність чого-небудь. Вогнем гартовані, мов ковалі, – Гарматами прорубуємо брами, Щоб знов ходило щастя по землі! (М. Словник української мови у 20 томах
- прорубувати — ПРОРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Рубаючи або іншим способом порушувати суцільність чого-небудь. Вогнем гартовані, мов ковалі, — Гарматами прорубуємо брами, Щоб знов ходило щастя по землі!... Словник української мови в 11 томах
- прорубувати — Прорубувати, -бую, -єш сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб. Словник української мови Грінченка