1. Великий тлумачний словник сучасної мови

просвітити

просвіти́ти

I див. просвічувати I.

II див. просвіщати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітити — просвіти́ти 1 дієслово доконаного виду пронизати променями просвіти́ти 2 дієслово доконаного виду збагатити когось знаннями, культурою; зробити освіченим Орфографічний словник української мови
  2. просвітити — ПРОСВІТИ́ТИ¹ див. просві́чувати¹. ПРОСВІТИ́ТИ² див. просвіща́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. просвітити — просвіти́ло в голові́ кому, у кого, безос. У кого-небудь раптом виникла якась думка або здогад про щось. Мені нараз, мов блискавкою, просвітило в голові й обняло холодом. Ось що, вона, очевидно, знаходилася під впливом.. моєї матері (О. Кобилянська). Фразеологічний словник української мови
  4. просвітити — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. просвітити — ПРОСВІТИ́ТИ¹ див. просві́чувати¹. ПРОСВІТИ́ТИ² див. просвіща́ти². Словник української мови в 11 томах
  6. просвітити — Просвітити, -ся см. просвічати, -ся. Словник української мови Грінченка