просвіщати
просвіща́ти
I див. просвічувати I.
II -аю, -аєш і рідко просвічувати, -ую, -уєш, недок., просвітити, -ічу, -ітиш, док., перех.
1》 чим і без додатка.Збагачуючи кого-небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим.
|| ірон.
|| Навчати кого-небудь.
2》 ірон. Напучувати, наставляти на вірний шлях.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просвіщати — просвіща́ти 1 дієслово недоконаного виду пронизувати променями просвіща́ти 2 дієслово недоконаного виду наставляти; робити освіченим Орфографічний словник української мови
- просвіщати — моск. навчати вчити, навчати, навчити, понавчати, освічувати, освітити, поосвічувати Словник чужослів Павло Штепа
- просвіщати — ПРОСВІЩА́ТИ¹ див. просві́чувати¹. ПРОСВІЩА́ТИ², а́ю, а́єш і рідко ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що. 1. чим і без дод. Збагачуючи кого-небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим. Словник української мови у 20 томах
- просвіщати — ПРОСВІЩА́ТИ¹ див. просві́чувати¹. ПРОСВІЩА́ТИ², а́ю, а́єш і рідко ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. 1. чим і без додатка. Збагачуючи кого-небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим. Словник української мови в 11 томах
- просвіщати — Просвіща́ти, -ща́ю, -єш гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164. Словник української мови Грінченка