1. Орфографічний словник української мови

просвіщати

просвіща́ти 1

дієслово недоконаного виду

пронизувати променями

просвіща́ти 2

дієслово недоконаного виду

наставляти; робити освіченим

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвіщати — I див. просвічувати I. II -аю, -аєш і рідко просвічувати, -ую, -уєш, недок., просвітити, -ічу, -ітиш, док., перех. 1》 чим і без додатка.Збагачуючи кого-небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим. || ірон. || Навчати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просвіщати — моск. навчати вчити, навчати, навчити, понавчати, освічувати, освітити, поосвічувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. просвіщати — ПРОСВІЩА́ТИ¹ див. просві́чувати¹. ПРОСВІЩА́ТИ², а́ю, а́єш і рідко ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., кого, що. 1. чим і без дод. Збагачуючи кого-небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим. Словник української мови у 20 томах
  4. просвіщати — ПРОСВІЩА́ТИ¹ див. просві́чувати¹. ПРОСВІЩА́ТИ², а́ю, а́єш і рідко ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСВІТИ́ТИ, ічу́, і́тиш, док., перех. 1. чим і без додатка. Збагачуючи кого-небудь знаннями, культурою, досвідом і т. ін., робити його освіченим. Словник української мови в 11 томах
  5. просвіщати — Просвіща́ти, -ща́ю, -єш гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164. Словник української мови Грінченка