просвічений
просві́чений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити I.
|| у знач. прикм.
II -а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просвічений — просві́чений 1 дієприкметник пронизаний променями просві́чений 2 дієприкметник освічений рідко Орфографічний словник української мови
- просвічений — див. світлий Словник синонімів Вусика
- просвічений — ПРОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до просвіти́ти¹. Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (С. Журахович); З коминів аж до неба росли дими. Словник української мови у 20 томах
- просвічений — ПРОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просвіти́ти¹. Сонце ще тільки здіймалося над небокраєм, і Нова Каховка була вся наскрізь просвічена його червонуватим ранішнім промінням (Жур., Вечір.., 1958, 148); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- просвічений — Просвічений, -а, -е Просвѣщенный; образованный. Україна вставала перед ним з своїм гордим, поетичним і добрим народом, багатим і просвіченим. Левиц. Пов. 175. Словник української мови Грінченка