проскиглити

Значення в інших словниках

1. проскиглити — проски́глити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. проскиглити — ПРОСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док. 1. без прям. дод. Док. до ски́глити. Проскиглила сурма (М. Бажан); Ванькові теж, мабуть страшно стало, бо хтів кинутись назад, а кош не несуть, нібито прив'язані. – Діду Кудря, де ви є? проскіглив він жалібно (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
3. проскиглити — ЯЧА́ТИ (перев. про птахів — жалібно кричати), КВИЛИ́ТИ, СКИ́ГЛИТИ рідше. — Док.: прояча́ти, проквиля́ти, проквили́ти, проски́глити. Гуси ячать над землею (Б. Олійник); Вив вітер осінній, квилили сичі... (І. Словник синонімів української мови
4. проскиглити — ПРОСКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. і неперех. Док. до ски́глити. Проскиглила сурма (Бажан, Вибр., 1940, 168). 2. неперех. Скиглити якийсь час. Собаки проскиглили всю ніч. Словник української мови в 11 томах
5. проскиглити — Проскиглити, -лю, -лиш гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать. Словник української мови Грінченка