1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скиглити

ски́глити

-лю, -лиш, недок.

1》 Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин), скавучати.

|| Видавати звуки, що нагадують плач (про птахів).

|| розм. Жалібно плакати (про людину).

|| що і без додатка, розм. Тужливо, сумно співати, грати.

|| Вити (про вітер).

2》 розм. Утворювати різкі, пронизливі звуки (про механізми, машини та ін.).

3》 перен., розм. Набридливо скаржитися, жалітися на що-небудь; плакатися.

|| Набридливо просити що-небудь; канючити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиглити — ски́глити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скиглити — (- тварин) скімлити, СКАВУЧАТИ; (- скрипку) плакати; (- вітер) ВИТИ; (- машини) скрипіти; (- дитину) нюнити; П. плакатися, канючити. Словник синонімів Караванського
  3. скиглити — див. плакати; скавучати Словник синонімів Вусика
  4. скиглити — СКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин); скавучати. Барбос і брехав, і заливався, аж вив, аж скиглив, неначе вів кого за поли од воріт до причілка (І. Словник української мови у 20 томах
  5. скиглити — ВИ́ТИ (утворювати звуки, подібні до виття вовків, собак), ЗАВИВА́ТИ, СКИ́ГЛИТИ (перев. про вітер). Вітер вив і сипав холодним дощем (З. Тулуб); Огидно завивають міни й сухо тріскотять автоматні черги (В. Словник синонімів української мови
  6. скиглити — Ски́глити, -глю, -глиш, -глять; не ски́гли, -гліть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скиглити — СКИ́ГЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин); скавучати. Барбос і брехав, і заливався, аж вив, аж скиглив, неначе вів кого за поли од воріт до причілка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. скиглити — Скиглити, -глю, -лиш гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Ном., стр. 47. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Шевч. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Стор. МПр. 16. Не скигли, бо ти всіх побудиш. Шевч. Словник української мови Грінченка