просланий
про́сланий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прослати.
|| прослано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який прослався куди-небудь, у якомусь напрямку (про шлях, стежку і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просланий — про́сланий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- просланий — ПРО́СЛАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до просла́ти. На просланім чапані, звівши покляклі руки до сходу сонця, молився Ісен-Джан (Іван Ле); На просланому рушнику лежали шматки черствого кукурузногор хліба (М. Циба); // про́слано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- просланий — ПРО́СЛАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до просла́ти. На просланім чапані, звівши покляклі руки до сходу сонця, молився Ісен-Джан (Ле, Міжгір’я, 1953, 253); // про́слано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах