1. Великий тлумачний словник сучасної мови

просторікування

просторі́кування

-я, с., розм.

Дія за знач. просторікувати.

|| Багатослівне, часто беззмістовне мовлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просторікування — просторі́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. просторікування — ПРОСТОРІ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. просторі́кувати; // Багатослівне, часто беззмістовне мовлення. Ернест заповнив ці кімнати своїм просторікуванням, занечистив попелом із цигарок (І. Словник української мови у 20 томах
  3. просторікування — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови