простуватий

простува́тий

-а, -е.

1》 Дещо наївний, довірливий.

2》 Невишуканий, пересічний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простуватий — простува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. простуватий — ПРОСТУВА́ТИЙ, а, е. Досить простий (у 2–6 знач.). Одна тільки Мері мовчала. Вона уважно стежила за виставою і з цікавістю розглядала незвичну їй простувату публіку (Б. Словник української мови у 20 томах