простуватий
простува́тий
-а, -е.
1》 Дещо наївний, довірливий.
2》 Невишуканий, пересічний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простуватий — простува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- простуватий — ПРОСТУВА́ТИЙ, а, е. Досить простий (у 2–6 знач.). Одна тільки Мері мовчала. Вона уважно стежила за виставою і з цікавістю розглядала незвичну їй простувату публіку (Б. Словник української мови у 20 томах