противага
протива́га
-и, ж.
1》 Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги.
|| перен. Те, що протидіє чому-небудь, урівноважує щось.
На (у, в) противагу кому, чому — а) на відміну від кого-, чого-небудь; б) для протидії комусь, чомусь.
2》 радіо. Пристрій з дротів, яким заземлюють зовнішні антени.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- противага — протива́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- противага — [протиевага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
- противага — ПРОТИВА́ГА, и, ж. 1. Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. Валерій зліз на стіл, доп'явся до висячої лампи й висипав нишком усі дробинки з противаги (О. Словник української мови у 20 томах