прохукувати
проху́кувати
-ую, -уєш, недок., прохукати, -аю, -аєш, док., перех., розм.
Хукаючи, утворювати проталинку на замерзлій шибці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохукувати — проху́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прохукувати — ПРОХУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОХУ́КАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Хукаючи, утворювати проталинку на замерзлій шибці. В такі [зимові] дні я нікуди не виходив, прохукував на шибці маленьку щілинку й дивився на високі кучугури снігу (М. Олійник); Дід .. Словник української мови у 20 томах
- прохукувати — Прохукувати, -кую, -єш сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір. Греб. 404. Словник української мови Грінченка