прохірон

прохіро́н

-а, ч., іст.

Кодифікація деяких основних інститутів візантійського права, складена у 879 р.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохірон — ПРОХІРО́Н, ?, ч., іст. Містобудівний кодекс давньоруської доби, який пізніше використовувався при заснуванні нових селищ і значних міст в Україні та Московії в епоху Середньовіччя. Основою її [Ярославової устави § 54-9] постанов служить Прохірон цісаря Василя Македонянина (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. прохірон — Містобудівний кодекс давньоруської доби. Винайдені ще у Візантії і за давньоруських часів правила використовувались при заснуванні нових селищ і значних міст в Україні та Московії в епоху Середньовіччя. Архітектура і монументальне мистецтво