прошуміти
прошумі́ти
-млю, -миш; мн. прошумлять; док.
1》 Видати або викликати шум.
2》 Пройти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шумом.
|| Пройти з дощем, снігом, вітром (про грозу, бурю і т. ін.).
|| перен. Пройти, закінчитися, минути (про певний відрізок часу або якусь подію).
|| безос.
3》 Шуміти якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прошуміти — прошумі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прошуміти — ПРОШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. прошумля́ть; док. 1. Видати або викликати шум. Горою парку пробіг вітер, і кущ сосен по той бік будинку журно й затишно прошумі (М. Словник української мови у 20 томах
- прошуміти — Прошуміти, -млю́, -миш гл. Прошумѣть. Словник української мови Грінченка