прошуміти

прошумі́ти

-млю, -миш; мн. прошумлять; док.

1》 Видати або викликати шум.

2》 Пройти, проїхати, пролетіти і т. ін. з шумом.

|| Пройти з дощем, снігом, вітром (про грозу, бурю і т. ін.).

|| перен. Пройти, закінчитися, минути (про певний відрізок часу або якусь подію).

|| безос.

3》 Шуміти якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прошуміти — прошумі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прошуміти — ПРОШУМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. прошумля́ть; док. 1. Видати або викликати шум. Горою парку пробіг вітер, і кущ сосен по той бік будинку журно й затишно прошумі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. прошуміти — Прошуміти, -млю́, -миш гл. Прошумѣть. Словник української мови Грінченка