1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проіржавілий

проіржа́вілий

проржавілий, -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до проіржавіти, проржавіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проіржавілий — проіржа́вілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проіржавілий — ПРОІРЖА́ВІЛИЙ, ПРОРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до проіржа́віти, проржаві́ти. Як по фронтових дорогах, пройшли тут попереду будівників сапери, виймаючи з землі проіржавілі міни, важкі авіабомби та цілі звалища артилерійських снарядів (О. Словник української мови у 20 томах
  3. проіржавілий — ПРОІРЖА́ВІЛИЙ, ПРОРЖАВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до проіржа́віти, проржаві́ти. Як по фронтових дорогах, пройшли тут попереду будівників сапери, виймаючи з землі проіржавілі міни, важкі авіабомби та цілі звалища артилерійських снарядів (Гончар... Словник української мови в 11 томах