1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прудкий

прудки́й

-а, -е.

1》 Який має велику швидкість, прискорений темп (про рух, дію і т. ін.); стрімкий. Прудкий танок.

|| Який здійснюється швидко, раптово.

|| Який дуже швидко рухається, переміщується, летить, тече і т. ін. у просторі.

|| Належний тому, хто швидко бігає, літає.

|| перен. Який виникає раптово, відразу.

|| перен. Який швидко поширюється, розповсюджується, далеко сягає.

2》 розм. Який відзначається швидкими, зграбними рухами (про людей і тварин); меткий, проворний.

|| також до чого, на що. Спритний, здібний до чогось.

|| Належний кому-небудь меткому, проворному, спритному.

|| перев. несхвально. Схильний до поспіху, нетерплячий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прудкий — прудки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прудкий — Швидкий, хуткий, бистрий, (як стріла) нестримний, сов. стрімкий; (хто) меткий, моторний, прудконогий, прудкобіжний; (до чого) здібний, спритний. Словник синонімів Караванського
  3. прудкий — див. жвавий; швидкий Словник синонімів Вусика
  4. прудкий — ПРУДКИ́Й, а́, е́. 1. Який має велику швидкість, прискорений темп (про рух, дію і т. ін.); стрімкий. – Ой, ступай, ступай, гнідий коню, Прудкою ступою (з народної пісні); Від прудкої ходи Остапові зробилося душно (М. Словник української мови у 20 томах
  5. прудкий — ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя — який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙ розм., ПРУДКИ́Й розм., ПРОВО́РНИЙ розм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. Словник синонімів української мови
  6. прудкий — Прудки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прудкий — Прудки́й, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч. Словник української мови Грінченка