1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прутинка

прути́нка

-и, ж.

1》 Зменш.-пестл. до прутина.

2》 розм. Елемент прутика (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прутинка — прути́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прутинка — ПРУТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до прути́на. Андрій міряє прутинкою товщину стіни (Ю. Яновський). 2. розм. Елемент прутика (у 2 знач.). На голку набирають по три, чотири або п'ять ниток і вкручують їх в окремі снопики – прутинки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. прутинка — Прути́на, -ни ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. ум. прути́нка. Словник української мови Грінченка