психіатрія
психіатрі́я
-ї, ж.
Розділ медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування.
|| Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цього розділу медицини.
Експериментальна психіатрія — напрям у психіатрії, який вивчає питання моделювання психопатологічних станів.
Межова психіатрія — розділ психіатрії, який вивчає неврози, психопатії та реактивні стани.
Реабілітаційна психіатрія — розділ психіатрії, який розробляє методи, що сприяють пристосуванню психічно хворих до життя в оточуючому соціальному середовищі.
Соціальна психіатрія — розділ психіатрії, який вивчає роль соціальних чинників у виникненні психічних захворювань.
Спеціальна психіатрія — розділ психіатрії, який вивчає етіологію, патогенез, клінічні прояви, закономірності перебігу психічних захворювань.
Судова психіатрія — розділ психіатрії, що вивчає проблеми судово-медичної експертизи та правового становища психічно хворих.
Значення в інших словниках
- психіатрія — психіатрі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- психіатрія — ПСИХІАТРІ́Я, ї, ж. Галузь медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування. Гіппократа можна вважати засновником не тільки наукової медицини, а й наукової психіатрії (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- психіатрія — психіатрі́я (від псих... та ...іатрія) розділ медицини, що вивчає захворювання центральної нервової системи у людини (психічні захворювання), причини виникнення їх, методи запобігання й лікування. Словник іншомовних слів Мельничука
- психіатрія — Наука і галузь клінічної медицини, що вивчає проблеми виникнення, діагностики та лікування психічних хвороб. Універсальний словник-енциклопедія