психіатрія
ПСИХІАТРІ́Я, ї, ж.
Галузь медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування.
Гіппократа можна вважати засновником не тільки наукової медицини, а й наукової психіатрії (з наук.-попул. літ.);
[Орест:] Що ж то за книжки такі..? [Любов:] А наукові, по філософії, психології і... психіатрії! (Леся Українка);
Геннадій не схотів бути хірургом, та ще й онкологом: він обрав психіатрію. Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (І. Волошин);
Віктор Франки починає з психології і психіатрії, але потім приходить до філософської творчості (з наук.-попул. літ.);
// Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї галузі медицини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- психіатрія — психіатрі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- психіатрія — -ї, ж. Розділ медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування. || Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цього розділу медицини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- психіатрія — психіатрі́я (від псих... та ...іатрія) розділ медицини, що вивчає захворювання центральної нервової системи у людини (психічні захворювання), причини виникнення їх, методи запобігання й лікування. Словник іншомовних слів Мельничука
- психіатрія — Наука і галузь клінічної медицини, що вивчає проблеми виникнення, діагностики та лікування психічних хвороб. Універсальний словник-енциклопедія