пужник
пу́жник
-а, ч.
Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із білими квітками.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пужник — пу́жник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- пужник — ПУ́ЖНИК, а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з білими квітками. Словник української мови у 20 томах
- пужник — Пужник, -ка м. раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка