1. Словник української мови у 20 томах

пужник

ПУ́ЖНИК, а, ч.

Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з білими квітками.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пужник — пу́жник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. пужник — -а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із білими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пужник — Пужник, -ка м. раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка